top of page

СТАТТІ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Лідерські якості/Навички управління/Створення ідеальної сімейної культури/  Обмін думками/Ефективність
Еріх Блехшмідт 
Німецький ембріолог, очолював Анатомічний Інститут
Університету Геттінгена (1941-1973)
Збереження індивідуальності. Людина - особа від самого початку. Дані ембріології людини.

Збереження індивідуальності

Індивідуальність живої людини зберігається від моменту запліднення, протягом усього розвитку і аж до смерті, змінюється тільки фенотип (зовнішній вигляд). Сьогодні це доведений як елементарний принцип біології факт. Досліджувати, на якій стадії розвитку з людської зиготи виникає людина, –хибно вже в засновку. Адже людина не стає людиною, а є людиною, починаючи від запліднення. Ми говоримо про розвиток людини не тому, що із якогось, спочатку, можливо, неспецифічного нагромадження клітин у процесі розвитку все виразніше виникає людина, а тому, що людина розвивається із уже людської клітини. 

 

Бути людиною – це не феномен, що випливає з онтогенезу, а дійсність, яка є передумовою онтогенезу.

Словник

Сім'я
Достаток​
Гармонія
Здоров'я

Проф. Жак Судо
Доктор медицини. Франція.
Життя людини починається з моменту зачаття.

Наука ствержджує  однозначно: Життя людини починається з моменту зачаття.

 

- Можливо, перша клітина - це тільки проект побудови людини, який реалізується матерією?
 

- Ні! Хіба коли-небудь який-небудь проект будинку став домівкою в результаті інтегрального розвитку? А ця маленька клітина знаходиться в процесі запрограмованого динамічного розвитку з моменту з'єднання батьківських клітин (гамет). Потрібні лише час, захист, харчування та любов, щоб рости.
 

- Можливо, це тільки потенційна людина?


- Ні, вже почався процес життя і розвитку конкретного людської істоти. Це вже людина з величезним потенціалом.


Питання про статус людського ембріона не є проблемою виключно теоретичного, філософського або біологічного характеру, призначеної тільки для вузького кола науковців. Його вирішення  послужить ключем до пошуку раціональної бази для розробки державних законів про захист цього ембріона. Ембріон - це нова, унікальна, цілевизначена, цілісна, незалежна, самоорганізована система. Геном ембріона - центр координації його розвитку - гарантує йому величезний морфогенетичний потенціал зростання і формування, який людина, в свою чергу, буде сама втілювати в життя протягом усього часу свого майбутнього розвитку.


Ембріон від самого початку є людиною, оскільки походить від людей і має людський генетичний код!

Проф. В. Фіалковський.
Доктор медицини, лікар акушер-гінеколог,
професор Володимир  Фіалковський (Польща)
(переклад Г. Самборської)
Екологічні  основи природного стилю подружніх стосунків.

Екологія займається дослідженням природного середовища, а також діями, спрямованими на її вивчення та охорону.  На перший план виступає турбота про повітря, природні ресурси і воду. Мова йде  про місце перебування. Організм людини - внутрішнє природне середовище особистого існування людини.

 

Зараз звернемо увагу на сферу  статі,  як зменшену територію природного середовища і спробуємо з цієї точки зору оцінити початки, пов'язані з вирішенням проблеми продовження роду. Найбільш показовий приклад відсталості у напрямку  розвитку екологічного мислення - негативне ставлення багатьох  лікарів до природної регуляції зачаття. Серед причин думки, що сформувалася, явно простежуються наслідки  програм "Контролю народжуваності", що впроваджувалися в систему охорони здоров'я впродовж останніх 40 років. "Контроль народжуваності" - це контрацепція, аборти, стерилізація, а також специфічне "статеве виховання".

Зореслава Городенчук.
кандидат медичних наук, акушер-гінеколог.
 
Похмурі тіні велетня на глиняних ногах,
або факти з історії одного сумнівного експерименту

                                                                                   Пролог

   Коли у 1921 році медсестра-недоук Маргарет Зангер організувала свою першу підпільну клініку для «контролю народжуваності» в емігрантському районі Нью-Йорка Браунсвілі, нікому й на гадку не спадало, у що виллється ця афера.

 

Проте авторка ідеї була дивовижно послідовною і наполегливою: переживши судовий процес і місяць тюрми за «розповсюдження небезпечних для здоров’я медикаментів і нелегальні медичні операції із застосуванням контрабандних засобів», вона продовжила свою акцію порятунку держави від «неповноцінних», тобто слов’ян, італійців та інших несаксонських народностей. Із її Ліги контролю над народжуваністю та журналу The Birth Control Review, які з’явилися невдовзі після того, як Маргарет Зангер покинула в’язницю, бере початок грандіозна «некомерційна» організація – Міжнародна федерація планування сім’ї (International Planned Parenthood Federation – IPPF), річний бюджет якої перевищує мільярд доларів США.

Ідеологічним підґрунтям для діяльності Маргарет Зангер стала теорія Томаса Мальтуса про перспективи перенаселення Землі, висунута в 19 cтолітті. Із очевидною для наших сучасників схематичністю цей професор політичної економіки доводив, що кількість населення планети зростає в геометричній прогресії, натомість інтенсивність виробництва – лише в арифметичній. Неминучим наслідком цього явища він вважав перенаселення, тотальний голод і загибель людства. Порятунок, на його думку, полягав у впровадженні заходів, які б зменшували численність людської популяції: відмові  від доброчинної діяльності, пропагуванні воєн, забороні розвитку медицини і боротьби з епідеміями тощо.

Проте на початку XX століття методи Мальтуса сприймалися як анахронізм, тому, залишивши незмінною основу ідеї, неомальтузіанці мусили замінити їх новими, набагато сучаснішими і «науковішими» положеннями про статеве виховання, контрацепцію, аборти, стерилізацію, тобто заходи, які дають змогу зменшити приріст населення набагато ефективніше та підступніше, ніж війни та епідемії. Особливою популярністю в інтелектуальних сферах користувалися євгеніка — радикальна течія неомальтузіанства, яка проповідувала поступове, проте наполегливе вдосконалення «людської породи» шляхом цілеспрямованого зниження народжуваності «неповноцінних» рас. Спонсорами досліджень у цій галузі були найвідоміші фонди: Рокфелера, Форда та ін. Ідеї євгеніки пронизували мистецтво та ставали частиною суспільної свідомості.

Тих, хто виступав проти, оголошували ворогами прогресу і ретроградами. Поодинокі виступи, як, наприклад, Гілберта Честерстона: «Якщо дарвінізм — це вчення про виживання тих, що пристосовуються, то євгеніка — доктрина виживання тих, що вироджуються», — залишалися голосами волаючих у пустелі. Маргарет Зангер успішно зайняла місце у перших рядах поборників «вчення століття». Незабаром псевдонаукові тези неомальтузіанства замінили застарілі лозунги анархізму і соціалізму, які вже не могли дати нічого, крім скандалів і судових процесів.

Так через ідею порятунку цивілізації від неповноцінних, а Землі — від перенаселення, поступово сформувалася сучасна ідеологія Міжнародної федерації планування сім’ї, де на перший план висуваються «благородні» гасла: «Кожна дитина має право бути бажаною» і «Кожна жінка має право розпоряджатися власним тілом».

bottom of page